Як Ви думаєте, чому першокласникам не ставлять оцінки?

             Перший рік навчання - період адаптації школяра до нового кола спілкування, до нового укладу життя, до збільшення фізичного та емоційного навантаження. Щоб у дитини не сформувався комплекс неповноцінності через низку невдач, протягом першого року навчання старанність першокласників і їх успішність оцінюється виключно у словесній формі без застосування 12-бальної системи.

              Звикання до школи - тривалий індивідуальний процес. Згідно зі статистикою, тільки 50% дітей адаптується до нових умов і вимог протягом півроку. Другий половині потрібно більше часу.

Від чого залежить тривалість адаптації?

              Перш за все, від того, чи була дитина психологічно готова до школи, а також від її стану здоров´я та рівня розвитку. Батькам першокласників слід розуміти, що адаптація до школи - це процес багатоплановий, тобто в ньому задіяно як фізіологічні явища, так і соціально-психологічні. Що стосується фізіологічної адаптації, то медики відзначають, що більшість першокласників хворіє у вересні, деякі діти втрачають вагу в перші 2-3 місяці навчання, деякі скаржаться на втому, головний біль, стають примхливими. Це не дивно, оскільки на 5-6 річних малюків обрушується лавина завдань, що вимагають від них розумового і фізичного напруження. Соціально-психологічна адаптація полягає в освоєнні нового соціального статусу «учень», а також у налагодженні ефективного спілкування з однолітками і вчителем.

Ці тези допоможуть зрозуміти, що дитина успішно адаптувалася

-  1. Процес навчання викликає у першокласника позитивні емоції, він упевнений в собі і не відчуває страх.

 - 2. Новоспечений учень справляється зі шкільною програмою.

 - 3. Дитина проявляє самостійність при виконанні домашніх завдань і звертається за допомогою до мами або тата тільки після того, як самостійно спробувала його виконати.

 - 4. Першокласник задоволений своїми стосунками з однокласниками і вчителем.

Батьки можуть допомогти своєму першокласнику :

1. Пояснити дитині, що означає «бути школярем» та для чого це потрібно. Розповідати про школу, про існуючі в ній правила, щоб дитина була обізнана і, відповідно, відчувала себе впевнено, не боялася і не сумнівалася у своїх здібностях.

2. Продумати режим дня і суворо його дотримуватися.

3. Навчити першокласника задавати вчителю питання (не боятися і т.д.).

4. Розвивати навички емоційного контролю, вміння підкорятися правилам.

5. Пояснити, що означає «акуратно», «старанно», формувати самооцінку.

6. Розвивати комунікабельні здібності.

7. Підтримувати бажання вчитися.

8. Вислуховувати уважно дитину, радити, як діяти в тій чи іншій ситуації.

9. Активно взаємодіяти з учителем і шкільним психологом. 

Анкета для батьків першокласників

1. З яким настроєм Ваша дитини приходить зі школи додому?

__________________________________________________________________________

2. Який навчальний предмет їй дається найважче?

     __________________________________________________________________________

3. Чи потребує Ваша дитина допомоги логопеда?

 _________________________________________________________________________

4. Чи бувало таке, що дитина вранці не бажає іти до школи? Якщо так – то чому?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Як Ваша дитина ставиться до навчання у школі?

___________________________________________________________________________

6. Вкажіть свої пропозиції щодо покращення навчального середовища Ваших дітей.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________

7. Чи є у Вашої дитини проблеми у спілкуванні з однолітками?

___________________________________________________________________________

8. Ознайомтесь, будь ласка, з можливими темами батьківських зборів і відмітьте ті з них, які викликають інтерес. Якщо в цьому списку немає теми, яка вам цікава, вкажіть її, будь ласка.

– Як допомогти дитині адаптуватися до школи.

– Режим дня школяра: важливість, можливості і проблеми.

 – Як допомагати дитині при підготовці домашніх завдань.

 – Як враховувати при вихованні темперамент дитини.

– У світі «нехочух»: що робити при прояві дитячої впертості.

– ...Щось ще__________________________________________

Методичні рекомендації щодо формування відносин

між сім'єю і школою

Спільником сім'ї у розв'язанні важливих задач виховання дитини є вчитель.

Уважаю, що мудрість шкільної і батьківської педагогіки в тому, щоб спільними зусиллями наполегливо і послідовно вчити дітей вищої людської радості — безкорисливого творення добра для людей.

Рекомендації щодо вдосконалення роботи в системі родинного виховання

1. Створення сприятливого психологічного клімату в сім'ї, де виховується дитина.
2. Організація і проведення спільної роботи в системі «вчитель — діти — батьки».
3. Безпосередня участь батьків, членів педагогічного колективу в навчально-виховному процесі, в медико-профілактичній роботі з учнями. .
4. Безпосередня участь батьків у розвитку та зміцненні матеріально-технічної бази навчального закладу
5. Використовуючи вищезазначені форми роботи, необхідно намагатися розв'язати комплекс завдань. А саме:

• відверте спілкування дітей із дорослими щодо визначення морально-якісних цінностей дитини;
• самостійні роздуми дитини над визначеними моральними ідеями;
• самозбагачення внутрішнього світу дитини під час спілкування;
• готовність та потреба учня в самовдосконаленні.

Успіх виховання у сім'ї. Від чого він залежить?

Родина — найбільш інтимний колектив, де люди живуть разом, приймають спільні рішення, підтримують одне одного. Успіх виховання залежить від таких чинників:

1. Сприятливого морального клімату.
2. Спільної діяльності членів сім'ї, що породжує доброту, людяність, духовність.
3. Справедливого розподілу обов'язків, взаємодопо­моги та підтримки.
4. Спільного життєвого світогляду.
5. Оптимістичного настрою в сім'ї.
6. Особистого прикладу батьків — головного методу сімейного виховання (наслідування досвіду).
7. Шанування членів родини: поваги до старших, навчання спілкування, розвитку власних моральних цінностей, адаптації.
8. Бережливого ставлення до природи.
9. Активної участі дітей у сімейному житті.
10. Стилю виховання (прагнення до демократичного).
11. Відсутності насилля.
12. Збереження добрих традицій та звичаїв. У них засвоюється культура сім'ї, повага до старших любов до молодших, такт.
13. Відбору телепередач.
14. Підготовки до майбутнього сімейного життя.