ВУЗ ШАГ

смт. Губиниха. Губиниська ЗОШ №2 І-ІІІ ступенів



  


Тема. Білки, їхня структурна організація.

Тема. Білки, їхня структурна організація.

Мета: розширити уявлення про різноманітність органічних сполук на прикладі білків як природних полімерів; сформувати поняття про їхній склад,  просторову будову; розглянути властивості; визначити важливість амінокислот і білків для життєдіяльності організмів; розвивати вміння аналізувати та робити висновки.

Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів

   Учень/учениця

-  характеризує:

- будову, властивості та функції білків; 

- структурні рівні організації білків;

розв’язує:

- елементарні вправи з молекулярної біології  (структура білків та нуклеїнових кислот); 

висловлює судження про:

- щодо необхідності різних продуктів харчування у раціоні людини.

Обладнання і матеріали: малюнки, що дозволяють розглянути просторову будову білків, фотографії продуктів харування.

Базові поняття і терміни: білки, амінокислоти, амфотерні органічні сполуки, пептидний зв’язок, пептид, поліпептиди.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

 Хід уроку

І. Організаційний етап

Привітання вчителя і учнів. Перевірка готовності до урокуПеревірка присутніх.

ІІ. Актуалізація  опорних знань

Бесіда з учнями

1.В яких клітинах міститься більше вуглеводів? Чому?

Наведіть приклади функціїякі виконує лактоза?

2. Які властивості притаманні полісахаридам?

 3. Пригадайтеякі живі організми у своїй життєдіяльності використовують хітин?

4. Пояснітьякі особливості будови глікогену дають змогу йому ефективно виконувати власну функцію?

5. Пояснітьякі особливості будови целюлози дають змогу їй ефективно виконувати власну функцію?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель просить учнів сформулювати визначення поняття «життя».

Заслуховуються всі можливі варіанти.

Учитель зачитує висловлювання Фрідріха Енгельса: «Життя — це спосіб існування білкових тіл» — і просить його пояснити.

Розповідь   учителя .

Жодне з природних явищ не викликало такої гострої боротьби світоглядівякі завжди супроводжували проблеми живого. А причина цієї боротьби — у самому об’єкті пізнанняйого унікальностінеповторності й складностіПоступово було накопичено достатньо експериментального матеріалущоб дати таке визначення життя: «Життя є спосіб існування білкових тілістотним моментом якого є постійний обмін речовин із на-вколишнім середовищемпричому з припиненням цього обміну речовин припиняється й саме життящо приводить до розкладання білка».

Сучасна наука уявляє життя як переплетіння найскладніших хімічнихпроцесів взаємодії білків між собою й іншими речовинами.

Повідомлення теми уроку, визначення його мети.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Білки — це біологічні полімери, мономерами яких є амінокислоти.

Структура білків.У звичайній еукаріотичній клітині налічується близько 10 тис. різних білків, а загальна кількість відомих білкових молекул наближається до 50 тис. Усі ці білки складаються не більше ніж з двадцяти видів амінокислотАмінокислоти є органічними молекулами, що мають загальну схему будови: вони містять карбоксильну групу -COOH й аміногрупу -NН2, зв'язані з атомом Карбону. Індивідуальні властивості кожної амінокислоти визначаються радикалом RОтжеамінокислоти — структурні мономери білків

 Схема будови молекули амінокислоти

Схема будови молекули амінокислоти:

R — амінокислотний радикал, за яким відрізняються різні амінокислоти

Амінокислоти сполучаються між собою ковалентним зв'язком між карбоксильною групою однієї амінокислоти та аміногрупою іншоїТакий зв'язок називається пептиднимАмінокислоти об'єднуються за допомогою пептидних зв'язків у пептиди.

Об'єднання амінокислот за допомогою пептидних зв'язків у пептиди

Схема утворення пептидного зв'язку

Види білків (за складом)

Білки

         

 Прості (протеїни)

Складаються тільки з амінокислот

 

Складні (протеїди)

Складаються з аміно­кислот та речовин небілкової природи

Функціональні властивості білків зумовлені послідовністю амінокислотних залишків і просторовою структурою поліпептидного ланцюга.

Просторова структура білків

Просторова структура білків 

Первинна структура. Визначається порядком чергування амінокислот у пептидному ланцюзіАмінокислоти з'єднуються міцним пептидним зв'язком.

Вторинна структура. Спірально закручений білковий ланцюжок. Витки спіралі утримуються водневими зв'язками між СО- і NH-групамирозташованими на сусідніх витках.

Третинна структура. Виникає внаслідок закручування вторинної структури в клубок (глобулу). Клубок утримується гідрофобнимийонними та водневими взаємодіями.

Четвертинна структура. Формується кількома глобулами білкаСтійку конфігурацію утворюють гідрофобніелектростатичні та водневі зв'язки.

Порушення природної структури білків

Під впливом різних фізико-хімічних чинників (дія концентрованих кислот і лугівважких металіввисокої температури тощо) структура та властивості білків можуть змінюватися.

Процес порушення природної структури білка або розгортання поліпептидного ланцюга без руйнування пептидних зв'язків називається денатурацією.

Денатурація має необоротний характер. Однак на перших стадіяхза умов припинення дії негативних чинниківбілок може відновлювати свій нормальний стан (ренатурація).

Процес руйнування первинної структури білків завжди необоротнийвін називається деструкцією.

Тваринні й рослинні білки засвоюються організмом неоднаковоЯкщо білки молока, молочних продуктівяєць засвоюються на 96 %, м’яса й риби — на 93–95 %, то білки хліба — на 62–86 %, овочів — на 80 %, картоплі й деяких бобових — на 70 %. Проте суміш цих продуктів може бути біологічно більш повноцінноюНеобхідно пам’ятатищо деякі амінокислоти при тепловій обробцітривалому зберіганні продуктів можуть утворювати незасвоювані організмом сполукитобто ставати «недоступними». Це знижує цінність білка.

ІV. Узагальнення і систематизація знань

Пояснітьчому білки мають пріоритетне значення для життя.

V. Домашнє завдання

     Опрацювати матеріал підручника відповідно до теми уроку.

Нравится